Чим зайнятися молоді в Квасилові? Переймаємо довід Здолбунова!
19.07.2017 
Прокоментуй!
Ірина Самчук
Навчалася у Рівненському державному гуманітарному університеті, де здобула вищу освіту та отримала диплом спеціаліста у галузі історії.
Редактор відділу інформації та реклами Здолбунівської районної газети «Нове життя».
E-mail: Samchuk_I@ukr.net
Latest posts by Ірина Самчук (see all)
Я живу в Квасилові вже майже 25 років. Фактично із самого народження. У дитинстві разом з друзями любила гратися у затишному дворику нашого за фен-шуєм правильно заокругленого будинку. У юності ми компаніями ходили вже трохи далі і активно освоювали не тільки подвір’я сусідніх будинків, а й сусідні населені пункти.
Коли ж вступила до університету в Рівному, то взагалі забула, що можна у Квасилові гуляти, бо обласний центр все ж видавався цікавішим. До того ж, всі друзі у Рівному. Навіщо ще кудись їхати? І якось мене не сильно хвилювало питання, де можна відпочити у Квасилові…
Та якось до мене вирішили навідатися друзі з Рівного. Здавалося б, якщо хороша компанія, то весело всюди. Так в принципі і було. Але враження від того, що всі розваги звелися до петляння від кафе до кафе у пошуках місця, де можна пристойно посидіти і поспілкуватися, з пам’яті не зітреш. Мені тоді так не вистачало місцини, куди можна було б прийти і просто розважитися. Навіть не дискотеки з баром. А просто хоча б зали з настільними іграми і смачними напоями.
Думала я про це у Квасилові, та втілювати ідею простору для гарного відпочинку молоді пощастило у Здолбунові. Коли я почула, що на базі районної бібліотеки для дітей та юнацтва хлопці і дівчата приблизно мого віку надумали влаштувати літній кінотеатр, я цим зацікавилася. У процесі роботи ідейні натхненники вирішили, що зупинятися на одному перегляді фільмів надто просто. Потрібно розширювати проект – робити цілу зону на відкритому просторі для спілкування молоді. Де можна і без обов’язку щось купити, спокійно сидіти, розмовляючи про життя, брати участь у майстер-класах, презентаціях, обговореннях, просто взяти з собою ноутбук і працювати на свіжому повітрі, влаштовувати ділові зустрічі, фізкультхвилинки, грати в настільні ігри або ж просто посидіти на свіжому повітрі з чашкою чаю чи склянкою мохіто і порелаксувати.
Мої знайомі загорілися цією ідеєю і зуміли втягнути в це і мене. Коли ми готувалися до презентації цього відкритого простору, якому дали назву «ЗЕлений газОН», нас всіх важко було витягнути з подвір’я бібліотеки. Всі гуртом стругали, пиляли, забивали, фарбували, білили і декорували. І вже за півтора тижні занедбаний садок перетворився у дуже культурну зону з чистим подвір’ям, зеленою травичкою та зручними лавками з м’якенькими подушками. Стіни бібліотеки та гаража, що стоїть поруч, розмалювала місцева художниця. Особливого шарму додають ввечері запалені свічки у скляних, декорованих власноруч підсвічниках…
Презентували проект на День молоді. Тоді на свято, яке вирішили перенести з гідропарку на «ЗЕлений газОН», прийшло доволі багато людей, які були у захваті і не вірили власним очам, що з цього місця можна було зробити таку красу. Тепер тут проводиться чимало цікавих посиденьок. Приміром, охочі підтягнути англійську відвідують тамтешній «English speaking club», любителі спорту можуть ходити на заняття з йоги чи фітнесу. А тепер ще й з кінця липня тут проходитиме денний табір для дітей 9-12 років від YMCA Здолбунова.
Та що тут балакати, коли я на «ЗЕленому газОНі» навіть інтерв’ю брала у воїна АТО!
Передати ті відчуття, які тебе переповнюють у цьому місці, важко. Тобі не хочеться звідти йти, здається, що оселилася б там назавжди. Там наче витає якась особлива аура. Аура дружби та єдності. Аура взаємопідтримки та любові. Аура саме твого місця, ніби призначеного тобі.
Я точно не знаю, чому саме такі емоції в мене викликає «ЗЕлений газОН». Можливо, тому що в цьому місці є люди, з якими по-справжньому ми зблизилися саме там. Можливо тому, що лавка, на якій ти сидиш, фарбована-лакована саме твоїми руками. Можливо тому, що це ти сама обирала подушечку, на якій зараз сидить твоя подруга, а вона – той плед, яким ти зараз укриваєшся…
Можливо тому, що це – частинка тебе самого. Як би хотілося, щоб і в Квасилові було таке місце. Де раді всім і в будь-який час.
Loading...
(4,75 із 5)
(3,55 із 5)